Женщина бывает кем угодно
Тень на веки. В лифчик – поролон. Нормам всем назло и этикету, В каждой женщине живёт Наполеон, Захватить мечтающий планету. Шарлатанству этому не верь, Образов у них в запасе сотни: Элегантная мадам Коко Шанель И нахальный гопник с подворотни. Вот она – сестра, жена и мать, Но когда всё в жизни косо-криво, Женщина способна так послать, Что краснеют грузчики стыдливо. Сострадать умеет и любить, Смотрит назидательно и строго, Но попробуй женщину обидь - Как сестра Кличко – порвёт любого. Экология виною, или стресс? Где проходят жуткие обряды Превращения диснеевских принцесс В монстров, что не ведают пощады? Всё на них: семья, очаг, уют. Стойки и красивы непременно. Видно, Бог и чёрт всегда живут В душах их, работая посменно. Я, конечно же, за дам стою горой, Слабый пол всегда на пьедестале. Просто кажется, что в женщинах порой Дремлет Гитлер, и сидит в засаде Сталин. Поделюсь секретом принародно: Зуб даю! Железно! Буду гадом! Женщина бывает кем угодно, Всё зависит от мужчины рядом.
2023-02-02 16:19:32
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11405
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2474