Амур промахнулся, такое бывает
Андрій Лаврик
Амур промахнулся, такое бывает. Простите мальчишки, не плачьте девчонки. Я подозреваю, гадёныш бухает. Ну вот с бодуна и трясутся ручонки. Заслал бы я на малолетку бандита, - Чтоб в клеточку небо и роба в полоску. Ах, жалко, крышует его Афродита. И сходит всё с рук пацану-отморозку. Эх, зря я хандрю и глотаю таблетки. Во всём виноват карапуз с тетивою. Он сердце пронзил моё выстрелом метким, А ты своё скрыла за крепкой бронёю. Я должен об этом молчать, как Герасим. Но с тайны ужасной срываю покровы. Ведь мы теперь вместе с Амурчиком квасим. И адрес твой знаем. И стрелы готовы.
2023-02-03 06:41:05
1
0
Інші вірші поета
Исходные данные этой задачки СЧАСТЛИВЫЙ МЕРИДИАН FABER EST SUAE QUISQUE FORTUNAE ВАМПІР
Інші поети
Black Hole
@Black_Hole
Slava Tayon
@she_licks_my_hearts_desire
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9552
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5396