FABER EST SUAE QUISQUE FORTUNAE
Не глупи. Ничего не предписано свыше заранее, А иначе весь мир – лишь пиратская киноподделка. Для кого-то и жизнь – только скучный процесс умирания, Для других даже смерть – как для рельс поворотная стрелка. Если верить судьбе, человек – лишь предмет интерьера. Так нелепый диван - по фен-шую - мешает проходу, Так был волк превращён своей трусостью в той-терьера, И привык, и по-рабски влюбился в свою несвободу. Не о робости, не о геройстве. О здравом смысле. Бытиё наше - это скорее курок на спуске. Неужели приятнее думать, что мы «зависли», Как дешёвый компьютер без опции перезагрузки. Не сочти же за грубость шальные мои мыслишки, Этих слов не писал бы враждебный и злой наблюдатель. Наш сюжет не линеен, как в старой потёртой книжке, Наш читатель небесный – соавтор и книгоиздатель. «Виновата религия, школа, дурная наследственность», - В этой логике эхом разносится смысл обезьяний. Тебе просто приятно спихнуть на кого-то ответственность, Пожиная прогорклые следствия наших деяний. «Каждый миг нашей жизни в «repeat» закольцован навек», - Нам «прокрякают» это газетные жёлтые утки. Лично я не хочу повторяться сто раз, словно трек В магнитоле водителя пригородной маршрутки.
2023-01-31 21:10:46
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1783
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3995