АННУШКА РАЗЛИЛА МАСЛО
Ночь зашторила тучами небо. Луна погасла. Золотое молчанье меняю на слов олово. Так случилось, что Аннушка вновь разлила масло. Значит, мне суждено навсегда потерять голову. Средь квартирных вопросов, коварных денежных знаков, Тьма накрыла наш город. В сердцах поселив холод. Чувство, что мою жизнь сочинил Михаил Булгаков, И недремлющим оком за мною следит Воланд. Обостряется слух. Замирают вдали звуки. Почему так выходит? Напрасно пытаюсь понять я, - Что как Понтий Пилат – мы всегда умываем руки, Отправляя наш мир безжалостно на распятье. Все мечты – только дым. Улетают они в трубу. Я играю в игру, совершенно не зная правил. Если б мне предложили выбрать себе судьбу, Я бы всё изменил. Только Аннушку в ней оставил.
2023-02-02 17:52:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12181
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3474