АННУШКА РАЗЛИЛА МАСЛО
Ночь зашторила тучами небо. Луна погасла. Золотое молчанье меняю на слов олово. Так случилось, что Аннушка вновь разлила масло. Значит, мне суждено навсегда потерять голову. Средь квартирных вопросов, коварных денежных знаков, Тьма накрыла наш город. В сердцах поселив холод. Чувство, что мою жизнь сочинил Михаил Булгаков, И недремлющим оком за мною следит Воланд. Обостряется слух. Замирают вдали звуки. Почему так выходит? Напрасно пытаюсь понять я, - Что как Понтий Пилат – мы всегда умываем руки, Отправляя наш мир безжалостно на распятье. Все мечты – только дым. Улетают они в трубу. Я играю в игру, совершенно не зная правил. Если б мне предложили выбрать себе судьбу, Я бы всё изменил. Только Аннушку в ней оставил.
2023-02-02 17:52:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1643
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4060