Автобус стремительно следовал на Восток
Автобус стремительно следовал на Восток, Я взглядом целил в луну, как в мишень для дартса. Реальность терялась в нелепой петле дорог, Ровнее которых даже поверхность Марса. Колёса лениво мотали километраж, И ночь растворяла сладость твоих объятий. Лишь памяти призрак витал надо мной, как страж, Проклятье любви – сильнейшее из проклятий. В приёмнике пел какой-то кастрат фальцетом, Басил в наушниках Армстронг – нелепый синтез. И мне б наслаждаться страстью, любовью, летом. Что ж тянет так спрятаться - как таракан - под плинтус? Припомнил, как ты ромашку вплетала в прядь, А я таскал утром печенье к имбирному чаю. Вот ты обо мне перестала совсем вспоминать, А я по тебе теперь за двоих скучаю.
2023-01-30 05:46:32
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1848
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8148