Автобус стремительно следовал на Восток
Автобус стремительно следовал на Восток, Я взглядом целил в луну, как в мишень для дартса. Реальность терялась в нелепой петле дорог, Ровнее которых даже поверхность Марса. Колёса лениво мотали километраж, И ночь растворяла сладость твоих объятий. Лишь памяти призрак витал надо мной, как страж, Проклятье любви – сильнейшее из проклятий. В приёмнике пел какой-то кастрат фальцетом, Басил в наушниках Армстронг – нелепый синтез. И мне б наслаждаться страстью, любовью, летом. Что ж тянет так спрятаться - как таракан - под плинтус? Припомнил, как ты ромашку вплетала в прядь, А я таскал утром печенье к имбирному чаю. Вот ты обо мне перестала совсем вспоминать, А я по тебе теперь за двоих скучаю.
2023-01-30 05:46:32
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4844
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3897