Автобус стремительно следовал на Восток
Автобус стремительно следовал на Восток, Я взглядом целил в луну, как в мишень для дартса. Реальность терялась в нелепой петле дорог, Ровнее которых даже поверхность Марса. Колёса лениво мотали километраж, И ночь растворяла сладость твоих объятий. Лишь памяти призрак витал надо мной, как страж, Проклятье любви – сильнейшее из проклятий. В приёмнике пел какой-то кастрат фальцетом, Басил в наушниках Армстронг – нелепый синтез. И мне б наслаждаться страстью, любовью, летом. Что ж тянет так спрятаться - как таракан - под плинтус? Припомнил, как ты ромашку вплетала в прядь, А я таскал утром печенье к имбирному чаю. Вот ты обо мне перестала совсем вспоминать, А я по тебе теперь за двоих скучаю.
2023-01-30 05:46:32
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1451
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1115