Говоришь с хрипотцою. Слегка простужена
Говоришь с хрипотцою. Слегка простужена. Злейший враг твой – буквально любой сквозняк. Прочитала запоем «Защиту Лужина». Обсуждаем сюжет, подливая в бокал арманьяк. Твой вердикт: «Это как мозг отпереть ключом. А после убрать из головы бардак. Его проза раскатиста - прямо как майский гром, И с ног сшибает - как алкоголь натощак. Внезапно целуешь – прелестный, блаженный миг! Дыханье щекочет, а голос ласкает слух: «Ах, сколько на свете ещё гениальных книг?!? А в комнате сколько влюблённых? Считай до двух!» Улыбка твоя – святая, как Божья милость, Зрачки блестят, как на дне морском жемчуга. Ты мне заявляешь: «Я снова в тебя влюбилась! В трёхтысячный раз с минувшего четверга!».
2023-02-11 18:09:19
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8085