ВІДЧАЙ

Андрій Лаврик

"Відчай - це коли надія кінчає життя самогубством. " (Яна Джангірова) А де ті взяти слова, слова, Щоб повернути тебе, тебе. Ущент розбита думок труна, Кігтями пам'ять в вікно шкребе. Як не потрібен ніхто, окрім? Питаю в кого? У самоти. В пустій макітрі звучить як грім: "Моє життя - то є саме ти." Навіщо Сонце знову встає? Навіщо рухається Земля? І мов молитва - ім'я твоє, І як прокляття - твоє ім'я. Шепоче розум: "Забий, облиш... ", Кричить душа: "БІЛЬ ЦЕЙ НЕ МИНЕ!" І заспокоює одне лиш: Ти з ним щаслива. Це головне.

2023-02-05 19:55:25

Інші вірші поета

ДО ПОДКОЖНЫХ МУРАШЕК Человек - извечный раб противоречий Вся наша жизнь БУДЬ ТЫ ОРЁЛ, ВОРОБЕЙ ИЛЬ ЩЕГОЛ

Інші поети

Mark Fortis

@Mark_Fortis

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

Володя Винтоняк

@volodya_vintonyak

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9187

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2637