ВІДЧАЙ
Андрій Лаврик
"Відчай - це коли надія кінчає життя самогубством. " (Яна Джангірова) А де ті взяти слова, слова, Щоб повернути тебе, тебе. Ущент розбита думок труна, Кігтями пам'ять в вікно шкребе. Як не потрібен ніхто, окрім? Питаю в кого? У самоти. В пустій макітрі звучить як грім: "Моє життя - то є саме ти." Навіщо Сонце знову встає? Навіщо рухається Земля? І мов молитва - ім'я твоє, І як прокляття - твоє ім'я. Шепоче розум: "Забий, облиш... ", Кричить душа: "БІЛЬ ЦЕЙ НЕ МИНЕ!" І заспокоює одне лиш: Ти з ним щаслива. Це головне.
2023-02-05 19:55:25
2
0
Інші вірші поета
КОГДА СТАКАН НАПОЛОВИНУ ПУСТ LES POÈTES MAUDITS Ты сбросишь, бабочкой вспорхнув Раньше козни приводили к казням
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11464
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4917