Берёзы зажглись, как спички

Андрій Лаврик

Берёзы зажглись, как спички, И осень поёт над ними О жизни в формате привычки, О людях в спящем режиме. Мир пишет сонет с нажимом Врачебным, неровным, кривым. Но видно во взгляде лживом: Нам не по дороге с ним. Влюблюсь! Чем ещё заняться? По лужам бродить без толка? Мне нежные губы снятся, И взгляд - острый, как иголка. Но если бы мне простилась Мечтательность нежного слога, Я б сдался любви на милость, Средь звёзд не ища предлога.

2023-01-27 12:54:24

Інші вірші поета

Не богат и не знаменит За туманной речкой І знову вибач. Що тобі ще? Надежда

Інші поети

Black Hole

@Black_Hole

Лія Антонова

@Lia_778

Mac67

@Mac67

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5583

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

3633