Берёзы зажглись, как спички
Берёзы зажглись, как спички, И осень поёт над ними О жизни в формате привычки, О людях в спящем режиме. Мир пишет сонет с нажимом Врачебным, неровным, кривым. Но видно во взгляде лживом: Нам не по дороге с ним. Влюблюсь! Чем ещё заняться? По лужам бродить без толка? Мне нежные губы снятся, И взгляд - острый, как иголка. Но если бы мне простилась Мечтательность нежного слога, Я б сдался любви на милость, Средь звёзд не ища предлога.
2023-01-27 12:54:24
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1877
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1517