Ковш месяца черпает из реки
Андрій Лаврик
Ковш месяца черпает из реки Живую воду – нам с тобой в дорогу. Мерцают звёзды, словно маяки. Ночь так легка, что не подвластна слогу. Листва шумит, в напевах тихих трав Сверчки заводят дивные романсы. Хмелея, ветер кружит, загуляв, Пух тополей в замысловатом танце. То чувство к неземным не отнесёшь, Что нас венчало дивным тем рассветом. Уста роняли сладостную ложь, Благословляя нас и наше лето. Мы гуляли среди кипарисов, Не касаясь ногами земли. В месте том, где степные ирисы Поцелуями снов расцвели.
2023-01-23 18:49:15
1
0
Інші вірші поета
Шин по брусчатке мягкий ход Мэри В креп-сатиновом платье пурпурного цвета ДУШЕВНЫЙ ДАЙВИНГ
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2555
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3861