ДУШЕ НЕ ПИТЬ НЕКТАР ИЗ РАЙСКИХ РЕК
Душе не пить нектар из райских рек. Я крылья променял на костыли. Любовь к нам напросилась на ночлег, А мы пред нею двери заперли. Память о нас храню как эталон: Причастие – святую евхаристию. Мой приговор – «пожизненно влюблён». Без права на УДО или амнистию. А ты достойна самых лестных слов, Как совершенный символ красоты. И ты имеешь право на любовь, Мой нежный ангел безупречной чистоты. Мечту от грязной яви не отмыть. Синицу предпочли мы журавлю. Всю жизнь тебя одну буду любить, Хоть даже стану врать, что не люблю.
2023-01-19 09:51:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8035