Чудак
В нашем городе живёт чародей: Обаятельный смешной прохиндей. Бродит он то тут, то там по дворам, Собирая в тачку хлам. С ним котяра и хромой старый пёс. Бородой дед, словно Гэндальф зарос. А за ним кричит "Ура!" детвора. От двора и до двора. Колокольчики в одежде звенят, Подпевают им смешинки ребят. А маг делает, друзья, из старья Вещи, жизни им даря. Вот из шин встаёт живой крокодил, Вот дед куклу старую починил. Молотком тук-тук, и выходит вдруг Для детишек новый друг. Он в корову превратил старый таз, Получился из гвоздей дикобраз. А из ветоши свитка – улитка. И змеёю стала нитка. Но недавно умер старый шутник. Колокольчиковый звон сразу сник. Кто же будет делать львов из шкафов? Скучен мир без чудаков.
2023-02-08 07:35:43
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4711
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10151