Д – ЗНАЧИТЬ ДОСКОНАЛІСТЬ
В твої без місяця двадцять Звідки краса неземна ця? Наче в незайманім храмі мільйон палає свічей. Що неймовірна ця врода? Біда, чи винагорода? Спасибі тату і мамі за блиск цих карих очей. Твої зізнання в коханні, Риси лиця бездоганні. По вигинам твого тіла подорожують вуста. Та навіть найменший дотик Зникати змушує подих. Мені даруєш ти крила. Ця пристрасть грішна й свята. Страстей солодкі тенета, З-під нас зникає планета. Ми летимо невагомі у всесвіті почуттів. Лиш кров пульсує у скронях, Тримаю щастя в долонях. Не піддаємося втомі, у нас не сотня життів. Твої п’янкі поцілунки – Немов закляття чаклунки. Твої звабливі обійми – міцніші відьомських чар. Ти моє щастя і лихо ти, Знов забуваю, як дихати. Ти видаляєш із пам’яті усіх порожніх примар. Вогнем палає світанок, Я «Крок-мадам» на сніданок Готую та варю каву, поки ти солодко спиш. Вид із вікна на Подолі, Думки повільні та кволі. У тиші ніжно шепочеш: «Їжу на потім залиш». На світі все я б охоче Віддав, щоб ці карі очі Завжди іскрилися щастям, як зараз, коли удвох. Коли ти поруч зі мною, Біда іде стороною. Нам заздрить навіть диявол, і посміхається Бог.
2023-02-05 20:07:36
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2705
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4956