СОНЛИВОЕ
Андрій Лаврик
Можно вникнуть в глубины сознания, Синтезировать наночастицы. Только невыполнимо задание - Разомкнуть спозаранку ресницы. Тело вдруг блаженство обуяло. Словно после любовной пирушки. ПЫлки так объятья одеяла, Так сладкИ лобзания подушки. Но притих в ожиданье будильник, Превращая идиллию в прах. Как коварный и злобный насильник, Поджидающий жертву в кустах. И дошёл до такого итога я: Сонный монстр живёт в человеке. Все мы утром цитируем Гоголя. Словно Вий: «Поднимите мне веки».
2023-01-19 09:40:21
1
0
Інші вірші поета
Человек - извечный раб противоречий Я СТАНУ ДИМОМ ХИМЕРЫ КАК ЭРНЕСТ И МАРЛЕН
Інші поети
Katkyn
@ktmeni
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1451
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3984