Ревуть воли, коли пустiють ясла
Ревуть воли, коли пустіють ясла. Народ – коли мовчать немає сил! Гучні патріотичні диво-гасла Героїв не піднімуть із могил. Втікають капітани, мов щури, І брат недобре позира на свого брата. Ті руки, що тримали прапори, Готові стиснути залізо автомата. У ЗМІ поставлять наголос «як треба», Підкажуть – з ким боротися, з ким ні. Із мухи зроблять мамонта до неба, Якщо, звичайно, зійдуться в ціні. Така вже звичка в наших всіх месій: Людьми у політичні шахи грати. Що ж, у душі ненависть ти посій, Такий врожай і будеш пожинати. Де ж той вогнем окутий Прометей? Його всім зараз так не вистачає. Є в мене мрія – не ховать очей, Як згодом хто про час цей запитає. Свобода омивається слізьми, Та вірю я, що вистачить відваги У нас у всіх – лишатися людьми Якого б кольору не були наші стяги.
2023-02-02 06:06:54
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Еліна Сірик
Чудовий вірш!
Відповісти
2023-02-02 07:54:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1678
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12391