Ревуть воли, коли пустiють ясла
Ревуть воли, коли пустіють ясла.
Народ – коли мовчать немає сил!
Гучні патріотичні диво-гасла
Героїв не піднімуть із могил.
Втікають капітани, мов щури,
І брат недобре позира на свого брата.
Ті руки, що тримали прапори,
Готові стиснути залізо автомата.
У ЗМІ поставлять наголос «як треба»,
Підкажуть – з ким боротися, з ким ні.
Із мухи зроблять мамонта до неба,
Якщо, звичайно, зійдуться в ціні.
Така вже звичка в наших всіх месій:
Людьми у політичні шахи грати.
Що ж, у душі ненависть ти посій,
Такий врожай і будеш пожинати.
Де ж той вогнем окутий Прометей?
Його всім зараз так не вистачає.
Є в мене мрія – не ховать очей,
Як згодом хто про час цей запитає.
Свобода омивається слізьми,
Та вірю я, що вистачить відваги
У нас у всіх – лишатися людьми
Якого б кольору не були наші стяги.
2023-02-02 06:06:54
2
1