ДАВАЙ ЗАБУДЕМ ...
Андрій Лаврик
Давай забудем до тех пор вражду, Покуда ночь не сложит полномочий. Без недосказанности после слова «жду» С надеждой глупою не ставлю троеточий. Тьма – как кроссворд – загадкой снабжена, И корчит рожи нам в припадке диком. Лишь уши гложет та же тишина, Которая бывает перед криком. Сто тридцать три секунды ты молчишь, Я их считаю. Влажный воздух зябок. Июль послушно скатывает с крыш Осколки звёзд под шум упавших яблок. Суди сама - не так уж это просто: В мозгу, как фотокарточку, сберечь И боль души – как часть процесса роста, И расставание - предтечу наших встреч.
2023-01-31 20:19:31
1
0
Інші вірші поета
Сладко плачет гитара СНЕГА КИЛИМАНДЖАРО Новый день в ярмо нас запряг Перед тим, як зануритись в сон
Інші поети
Ambre Stievenart
@Ambre_1506_
_Maksym_
@_Maksym_
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11405
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1485