Прости
От любви больше не рваться аортам, Не менять теперь течения рекам. Я считал тебя то Богом, то чёртом, Но ошибся. Ты была человеком. Я считал, что твоё сердце из камня, А оно - живое. Любит и бьётся. Диким волком гложит душу тоска мне, Ну а что теперь ещё остаётся? Был у счастья очевидным пароль, но Видел тучу в небе ясном и чистом. Думал я, что только мне было больно. Это я был, а не ты эгоистом. Ты ведь счастлива, а значит - права. Не достоин. Так и есть. Отпусти. Мелют чувств мукУ обид жернова. Ты забыла. Так ещё и прости.
2023-02-05 09:47:34
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2030
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12514