Прости
Андрій Лаврик
От любви больше не рваться аортам, Не менять теперь течения рекам. Я считал тебя то Богом, то чёртом, Но ошибся. Ты была человеком. Я считал, что твоё сердце из камня, А оно - живое. Любит и бьётся. Диким волком гложит душу тоска мне, Ну а что теперь ещё остаётся? Был у счастья очевидным пароль, но Видел тучу в небе ясном и чистом. Думал я, что только мне было больно. Это я был, а не ты эгоистом. Ты ведь счастлива, а значит - права. Не достоин. Так и есть. Отпусти. Мелют чувств мукУ обид жернова. Ты забыла. Так ещё и прости.
2023-02-05 09:47:34
1
0
Інші вірші поета
У персонального рая диагональ 19 дюймов HYPNOTIC ЭТО МИР, ГДЕ РАЗБИВАЮТСЯ МЕЧТЫ Ночь поглощает мир
Інші поети
Nafisa J.Bae
@nafisa_bae
安德烈
@aandrew
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2576
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2472