Прости
Андрій Лаврик
От любви больше не рваться аортам, Не менять теперь течения рекам. Я считал тебя то Богом, то чёртом, Но ошибся. Ты была человеком. Я считал, что твоё сердце из камня, А оно - живое. Любит и бьётся. Диким волком гложит душу тоска мне, Ну а что теперь ещё остаётся? Был у счастья очевидным пароль, но Видел тучу в небе ясном и чистом. Думал я, что только мне было больно. Это я был, а не ты эгоистом. Ты ведь счастлива, а значит - права. Не достоин. Так и есть. Отпусти. Мелют чувств мукУ обид жернова. Ты забыла. Так ещё и прости.
2023-02-05 09:47:34
1
0
Інші вірші поета
Камень МЫШКА СТАНОВИТСЯ ПРОДОЛЖЕНИЕМ РУКИ МАСТЕР ПИКАПА Печать годов на любом человеке
Інші поети
Роберт Муншфэ
@Robert_Munschfer
Menna Mostafa
@Menna_Mostafa
D. K.V.
@d_kv
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10550
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2363