Ангелы режут крылья
Андрій Лаврик
Ангелы режут крылья. Ангелы мчатся на землю. Сладко им жить в бессилье. Выпить смертельное зелье. Сладко им знать, что умрут. Сладко не знать когда. Видеть, как в сумрак плывут Отпетые жизнью года. Сладко любить людей. Холод и страх познать. Верить, что каждый из дней Может последним стать. И оттого ценить Эту земную дрожь. То на луну завыть, То завалиться в рожь. Время незримо тает Что там? Быть может пусто? Верить, что нас не станет - Вот обостренье чувства. Жизнь прошагав свою, Крылья опять за спиной. Праздник сегодня в раю,- Ангел вернулся домой.
2023-01-22 17:45:14
1
0
Інші вірші поета
ДАМА ЧЕРВЕЙ ДЕНЬ ПОГАС Кожен із нас ПО ЕЁ КНИЖНОЙ ПОЛКЕ
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1897
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726