РАНКОВЕ СОНЦЕ
Ранкове сонце зніме запитання Хто в суперечці правий, а хто винен. В приреченому небі, вже востаннє, Засяє наша зірка і загине. Цю мить, нажаль, спинити нам не вдасться, Автомобілі вже гудуть на трасі. Всі спогади про те казкове щастя В минулому тепер лишились часі. Так, наче янголи у душу зазирнули, І серед них - ти, сонячна богине. Куплю один квиток в ясне минуле. Жаль, час – ріка, бо він назад не плине. У осені тремтячий, ніжний подих. Самотність гострим лезом серце крає. Бог - думаю я, сидячи на сходах, - Коханням безневинних не карає. З дощем не плутай нашу вічну смуту, Від неї не врятують парасолі. Востаннє п`ю із вуст твоїх отруту, Й бажаю з іншим кращої вам долі.
2023-01-28 09:06:52
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5360
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2146