ЭТО МИР, ГДЕ РАЗБИВАЮТСЯ МЕЧТЫ
Это мир, где разбиваются мечты, Плачут женщины и голодают дети. Это мир душевной хромоты, Где за сильных слабые в ответе. Это мир, где духом правит страх, Обиталище пороков вездесущих. Мир, где имя Бога на мечах, И на пулях, ближним смерть несущих. Это мир, где тело – напрокат. Где убит журавль, но есть синица. Мир, где люди выдумали ад, Чтобы хоть слегка остепениться. Это мир, где процветает ложь, Делят деньги, скорби умножают. Мир, где ты стоишь и просто ждёшь, Пока ближнего секут и распинают. Это мир трясины и попсы, Где любить – сложней, чем ненавидеть. Мир, где мы друг другу словно псы, Хоть и не хочу собак обидеть. Это мир, где жалобы пусты, А слова – лишь снег – они растают. Это мир, который можешь ты Изменить, да духу не хватает. И стоишь – надсмотрщик при тюрьме, Чуждый, посторонний наблюдатель. Как слепец, блуждающий во тьме, Сам себе судья, и сам предатель. Отрекись от страха неудач, Прекрати пенять на зеркало и случай. Встань с колен, смотри вперёд, не плачь, Ты рождён, чтоб сделать мир чуть лучше.
2023-01-27 16:49:56
2
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4425
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5000