ГДЕ-ТО...
Где-то есть та улица, по которой Каблучками выцокивается сальса. У меня за плотно задёрнутой шторой Только дождик в ритме сонного вальса. Где-то, млея от страсти, томно прикрыв глаза, Пьёт красотка вино под мотив соловьиного щебетания. У меня в холодильнике лишь зелёная колбаса – Да и та ровесница Спартаковского восстания. У кого-то милый двухместный рай, Рандеву с прекрасной островитянкой. У меня на тумбе «Лето, прощай», Чайник «S.O.S» выстукивает морзянкой. Кто-то царь судьбы, кто-то жизни вождь, Кто-то смело ведёт за собой народы. А зато у меня дружелюбный дождь, Томик Брэдбери и зелёные бутерброды.
2023-01-28 20:35:56
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1475
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992