По ту сторону звездопада

Андрій Лаврик

Делать что? Привыкать к расстоянию? Снова сердце делить пополам? Чемоданы - всегда к расставанию. Как примета, что черви - к дождям. Для чего постоянно терзаем Даже тех, кого искренне любим? Почему же мы всё усложняем? Потому что мы все с вами - люди. Надо мной перелётные птицы А в душе тихий стон от бессилья. Тот, кто выдумал эти границы, Отобрал наши лёгкие крылья. Кто виною? Мои ожидания? Утро вечера мудреней. Вот бы гнусное слово «прощание» Взять и вырвать из всех словарей. Тот, кто любит, утратить рискует. Сжечь бы мне нашей памяти мост! Только небо назло мне рисует Образ твой жгучей вечностью звёзд. Веют ветры - разлуки предтечи. С Жёлтой грустью осеннего сада Грежу о неизбежности встречи По ту сторону звездопада.

2023-01-30 16:16:09

Інші вірші поета

Я думал, так любить нельзя ОСЕННЕЕ У ЧЕРЗІ ЗА ЩАСТЯМ ФАНТОМНОЕ

Інші поети

Рутенія

@ruta_cherlena

Lucy

@kayla_deyvis

White_Fox_

@White_Fox_

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8418