ХИМЕРЫ
Андрій Лаврик
Великие чувства всегда нереальней химер, Сакральнее ликов, с которых не пишут икон. Влюблённый фактически полностью слеп, как Гомер. Притом ясновидящ, как мудрый Лаокоон. Взвивается пыль, устремляются души ввысь, Покинув земную гнусную круговерть. Влюблённый - художник, что изображает жизнь, Хоть спрос на полотна с сюжетом: разврат и смерть. А сердцу, что любит, не важно, кто прав, кто виновен. Хоть часто у памяти просим: «Обиды сотри», Наверное, с чем-то подобным столкнулся Бетховен, - Когда твоя музыка вечно с тобою – внутри. Разбившего зеркало ждут 7 лет неудач, Но можно ведь выдержать месяцы бед и разрух. Разбивший любовь вовеки не будет зряч, К молитвам его даже Бог остаётся глух.
2023-02-04 18:28:52
1
0
Інші вірші поета
Стервятники прочат себя в орлы Любовь ДОРОЖНЄ Любимого имени мёд
Інші поети
Sapphire
@S_Raven
Stormi Vega
@stormivega
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1132
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9569