ЯКЩО КОХАТИ, ТО ВЖЕ ДО СКОНУ
Якщо кохати, то вже до скону. Якщо кохатися, то до ранку. Мені б писати з тебе ікону І кожну втілити забаганку. Мені б зарадити всім напастям. Забрати біль твій. Хоча б частину. І обіймати, і звати Щастям. І пригортати, немов дитину. Ти посміхнешся – і сонце сяє. Мов голос долі – дзвінкий й невинний - Твій сміх і зараз в мені лунає, Як спів довершений солов’їний. Твій блиск очей та красу дівочу Крізь вир життя пронесу – як мрію. Бо це - єдине, чого я хочу. І саме те, що я дійсно вмію.
2023-01-19 09:54:48
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8041