У замка Сфорца
О нашем месте в Господнем плане У замка Сфорца думал в Милане. Банален был мой вопрос и страшен: Кто возводил своды этих башен? Их погребли давно. Позабыли. Ведь что есть память? Подобье пыли. Да вы же в курсе, даже солги я: У молодых на пыль аллергия. Всё уже было, и будет с нами, Слагаемые меняй местами, Но всё равно, по закону суммы, Опять похерим свою мечту мы. Коль десять раз мы сыграем драму, Та буффонадой войдёт в программу. И вот я здесь – в роли стихотворца – Стою ничтожный у замка Сфорца.
2023-02-12 20:26:14
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1877
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1517