ЛЕТНЯЯ ЗАРИСОВКА
Андрій Лаврик
На летних террасах кафе расставляются стулья, Мой город становится шумным подобием улья. Все люди - и голуби даже - разбились по парам. Весной одиночество эквивалентно кошмарам. Здесь наши шаги обязательно пересекутся. На скатерти неба блестит золочёное блюдце. Собака бездомная греет мохнатое брюхо, С ней рядом на лавочке книгу читает старуха. Длинней стали дни, а девушек юбки – короче. Для нежных признаний порой недостаточно ночи. Вот тянется очередь. Кваса пузатая бочка. На ценнике муха сидит – словно жирная точка. На детской площадке ребёнок с мамашей гуляет. Что есть холода он – счастливец - пока что не знает. Не знает морозов. Забудем о стуже и мы. Бессмысленно лето губить ожиданьем зимы.
2023-02-01 20:31:34
1
0
Інші вірші поета
Я пишу симфонию тишины Порой хочу забыть ТЕАТР ЕСЛИ КТО-ТО ТВЕРДИТ
Інші поети
Аліна Собакар
@alina_sobakar_vz2e
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5681
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9141