ЛУННЫЙ СВЕТ
Луна стрелою света Насквозь пронзала мрак. Волшебной песней где-то Потрескивал очаг. А страсть, подобно бездне, Гнала сомненья прочь. И жемчуга созвездий Вплетала в косу ночь. И был он бесконечен - Миг грешный и святой. И солнцем пахли плечи, А волосы – мечтой. В груди без перерыва Шумел девятый вал. И лунный свет пугливо В окне твоём дрожал.
2023-01-18 17:43:17
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15721