ВРЕМЕНА
Продавать себя нужно дороже, Хоть душою при этом гаже ты. И пускай теперь толще рожи, Но зато стали тоньше гаджеты. Раньше жди письмо, если отправлено, Мелким почерком лист за листом. Теперь доля секунды – доставлено, Только смайлики щлём в основном. Мог за чтение сгнить ты на зоне, Самиздат книжный был в дефиците. Теперь библиотека в смартфоне, А вот рыла - в «Фейсбучном» корыте. Две-три песни на всю грампластинку, Там звучали симфонии, фуги. Теперь слушай хоть «Beatles», хоть Глинку, Только в плеере: «Оп, буги-вуги!». Путешествия длились годами, Страны были в далёком тумане. Теперь час – с Киева в Амстердаме. Но мы жопами на диване. Ещё строчек позвольте мне парочку. Десять слов. Я в них смысл донесу: Нам вручили волшебную палочку, А мы ей ковыряем в носу.
2023-01-20 20:49:36
1
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3083
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4505