Чому саме ти?
Андрій Лаврик
Знов опівночі слухаю тишу, На столі лиш зів’ялі троянди. Ніч малює яскраву афішу, Та запалює в небі гірлянди. Пливуть зорі ген по небокраю, Лине час в океан самоти. Знов шепочу: «Безмежно кохаю», - І питаю: «Чому саме ти?» Чому саме ти даєш та зрізаєш крила? Примушуєш душу зриватись на спів. Знову вночі, лиш місяць розправить вітрила, Мрії пливуть до тебе човнами снів. Святі почуття лунають в мені піснями. Пристрасті грішні вічно зривають дах. Серце без тебе болить, болить до нестями. Чому саме ти постійно в моїх думках? А зірки зазирають в кімнату, Сон ніяк не приходить спокутою. Лиш кохання іде по канату Понад відчаю прірвою лютою. Від розлуки тремчу, як від холоду, З ночі мороку аж до світання. Знов п’янію без хмелю та солоду. Хто дасть відповідь на запитання: Чому саме ти даєш та зрізаєш крила? Примушуєш душу зриватись на спів. Знову вночі, лиш місяць розправить вітрила, Мрії пливуть до тебе човнами снів. Святі почуття лунають в мені піснями. Пристрасті грішні вічно зривають дах. Серце без тебе болить, болить до нестями. Чому саме ти постійно в моїх думках?
2023-02-12 16:13:43
2
0
Інші вірші поета
БДИ! Перекрёсток Я помню полумрак вокзала Дрожь холодного света луны
Інші поети
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Vita Khut'ko
@vita_khutko
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1471
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4803