Марнувати життя потрібно подібно Війону
Андрій Лаврик
Марнувати життя потрібно подібно Війону – Не боятись ні шибениці, ні кулі. Алергічно чихати на будь-яку заборону, Залишати у пляшці усі образи минулі. Чаркувати вино, неначе святую воду, Відмовлятись від ролі сумного блазня-невдахи. Пам’ятати усіх, хто чинив тобі перешкоду, – Як навмисно носити у чоботах гострі цвяхи. Тож великий то дар є – вміння усе забути, Перекреслити і почати життя спочатку. Непотрібен нікому жертовний твій біль спокути. Всі дрімучі ліси вирощують по зернятку. Тож коли хтось спитає, мовляв, чи не тисне корона? Відповім: «Вам на троні видніше, панове, з клозету». Я навчився простого, зручного секрету Війона: Навіть в пеклі завжди знаходиться місце бенкету!
2023-02-09 09:49:30
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Класно!
Відповісти
2023-02-11 13:03:15
Подобається
Інші вірші поета
Надежда INFELICISSIMUM GENUS INFORTUNII EST FUISSE FELICEM СИНДРОМ ОТМЕНЫ ПАНЦИРЬ
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3448
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3112