Марнувати життя потрібно подібно Війону
Марнувати життя потрібно подібно Війону – Не боятись ні шибениці, ні кулі. Алергічно чихати на будь-яку заборону, Залишати у пляшці усі образи минулі. Чаркувати вино, неначе святую воду, Відмовлятись від ролі сумного блазня-невдахи. Пам’ятати усіх, хто чинив тобі перешкоду, – Як навмисно носити у чоботах гострі цвяхи. Тож великий то дар є – вміння усе забути, Перекреслити і почати життя спочатку. Непотрібен нікому жертовний твій біль спокути. Всі дрімучі ліси вирощують по зернятку. Тож коли хтось спитає, мовляв, чи не тисне корона? Відповім: «Вам на троні видніше, панове, з клозету». Я навчився простого, зручного секрету Війона: Навіть в пеклі завжди знаходиться місце бенкету!
2023-02-09 09:49:30
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Класно!
Відповісти
2023-02-11 13:03:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2202
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4685