Марнувати життя потрібно подібно Війону
Марнувати життя потрібно подібно Війону – Не боятись ні шибениці, ні кулі. Алергічно чихати на будь-яку заборону, Залишати у пляшці усі образи минулі. Чаркувати вино, неначе святую воду, Відмовлятись від ролі сумного блазня-невдахи. Пам’ятати усіх, хто чинив тобі перешкоду, – Як навмисно носити у чоботах гострі цвяхи. Тож великий то дар є – вміння усе забути, Перекреслити і почати життя спочатку. Непотрібен нікому жертовний твій біль спокути. Всі дрімучі ліси вирощують по зернятку. Тож коли хтось спитає, мовляв, чи не тисне корона? Відповім: «Вам на троні видніше, панове, з клозету». Я навчився простого, зручного секрету Війона: Навіть в пеклі завжди знаходиться місце бенкету!
2023-02-09 09:49:30
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Класно!
Відповісти
2023-02-11 13:03:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4844
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12367