Они в сотый раз «навсегда расстаются»
Они в сотый раз «навсегда расстаются». Рассыпаны звёзды, как крошки от хлеба. Луна, как большое щербатое блюдце, Блестит на темнеющей скатерти неба. Сверчки затянули скрипучие песни - Как будто храпит старый дремлющий город. И лишь эти двое застыли на месте, Где воздух прохладный в туман перемолот. Разлука над ними как демон нависла. Он имя любимой огнём в душе выжег. В одном поцелуе для них больше смысла, Чем в умных словах всех написанных книжек. Они в сотый раз «навсегда расстаются». Он смотрит в глаза ей. Целует запястье. Рассвет разбивает щербатое блюдце Луны. Они думают: «Это на счастье».
2023-02-03 06:42:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4452
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2726