Мы встречаем людей, мы теряем людей
Андрій Лаврик
Мы встречаем людей, мы теряем людей. Не бывает замен равноценных. Мы подолгу стоим у закрытых дверей Нашей памяти храмов священных. Любим шелест берёз предрассветных часов, Вечера за неспешность небрежную. Вспоминая мотив нам родных голосов Сердце бьётся под грубой одеждою. Забирает одних мерный грохот колёс, Воспаряют другие на небо. Мне бы времени поезд пустить под откос. Вот тогда б одиноким я не был. Но минуты идут и все эти мечты Пролетают вагонами мимо. В этом, видимо, суть бытия красоты: То, что жизнь наша – неповторима…
2023-01-22 17:50:35
1
0
Інші вірші поета
ТРЕТИЙ ЛИШНИЙ Набрался отваги спросить Пауза Во тьме
Інші поети
Jason 顾杰
@Jason_gu_jie
Rolen
@Rolen0027
Shina
@Sheena
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139