Мы встречаем людей, мы теряем людей
Андрій Лаврик
Мы встречаем людей, мы теряем людей. Не бывает замен равноценных. Мы подолгу стоим у закрытых дверей Нашей памяти храмов священных. Любим шелест берёз предрассветных часов, Вечера за неспешность небрежную. Вспоминая мотив нам родных голосов Сердце бьётся под грубой одеждою. Забирает одних мерный грохот колёс, Воспаряют другие на небо. Мне бы времени поезд пустить под откос. Вот тогда б одиноким я не был. Но минуты идут и все эти мечты Пролетают вагонами мимо. В этом, видимо, суть бытия красоты: То, что жизнь наша – неповторима…
2023-01-22 17:50:35
1
0
Інші вірші поета
ТОПОНИМЫ PAEÓNIA Подаруй нам, Боже, світлого янгола навесні Они в сотый раз «навсегда расстаются»
Інші поети
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4324
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6219