Мы встречаем людей, мы теряем людей
Андрій Лаврик
Мы встречаем людей, мы теряем людей. Не бывает замен равноценных. Мы подолгу стоим у закрытых дверей Нашей памяти храмов священных. Любим шелест берёз предрассветных часов, Вечера за неспешность небрежную. Вспоминая мотив нам родных голосов Сердце бьётся под грубой одеждою. Забирает одних мерный грохот колёс, Воспаряют другие на небо. Мне бы времени поезд пустить под откос. Вот тогда б одиноким я не был. Но минуты идут и все эти мечты Пролетают вагонами мимо. В этом, видимо, суть бытия красоты: То, что жизнь наша – неповторима…
2023-01-22 17:50:35
1
0
Інші вірші поета
Вітер в полі виє! CAPRICE 24 Разница ЕСЛИ ХОЧЕШЬ...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3461
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2370