Нас з дитинства вчили любити усіх, окрім сЕбе
Нас з дитинства вчили любити усіх, окрім сЕбе. Не зважати на ґвалт чванливої тьоті Моті. Не чинити суспільству опору без потреби, Реготати із жартів директора на роботі. Нам всім видали стильні, модні, блискучі кайдани, Та навчили з листочка співати хорали у хорі. Цілувати, немов ікони, блакитні екрани, З яких дивляться пики - усміхнені та бадьорі. Ми щомиті повинні бути надмірно щасливі - Як родина з реклами «домашнього» майонезу. Всі слова тепер наші улесливі та брехливі, Навіть посмішка стала чимось на кшталт протезу. Ми вже звикли, що спроби – марні, ідеї – хибні. Нам у душі вселили обтяжливий комплекс вини. Бо великій країні маленькі люди потрібні Лиш під час революції, виборів, чи війни.
2023-02-09 07:12:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8418
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14291