Нас з дитинства вчили любити усіх, окрім сЕбе
Нас з дитинства вчили любити усіх, окрім сЕбе. Не зважати на ґвалт чванливої тьоті Моті. Не чинити суспільству опору без потреби, Реготати із жартів директора на роботі. Нам всім видали стильні, модні, блискучі кайдани, Та навчили з листочка співати хорали у хорі. Цілувати, немов ікони, блакитні екрани, З яких дивляться пики - усміхнені та бадьорі. Ми щомиті повинні бути надмірно щасливі - Як родина з реклами «домашнього» майонезу. Всі слова тепер наші улесливі та брехливі, Навіть посмішка стала чимось на кшталт протезу. Ми вже звикли, що спроби – марні, ідеї – хибні. Нам у душі вселили обтяжливий комплекс вини. Бо великій країні маленькі люди потрібні Лиш під час революції, виборів, чи війни.
2023-02-09 07:12:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2495
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3109