懐かしい (НАТСУКАШИ)
«Натсукаши - по-японски — пустяковые вещицы, которые внезапно вызывают в памяти приятные и радостные воспоминания из прошлого.» Дар памяти. Зачем он дан? И как привязан к мелочам? Вот я держусь за чемодан. В нём, если честно, старый хлам. Тут есть игрушка – паровоз. Значок – гимнаст стоит с шестом. И камушек, что я привёз Из Ялты классе так в шестом. Засушенный кленовый лист, И календарик со щенком. Открытка – с кубком футболист, Стихов Рембо потёртый том. Здесь много всякого старья – Вещей – от прошлого послов. Из моря ностальгии я Волнующий тяну улов.
2023-02-11 11:15:56
1
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4425
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11556