Я СЕБЯ СОМНУ, НО НЕ ВЫДАМ ДРОЖЬЮ...
Я себя сомну, но не выдам дрожью, Как рубаху душу сносил до дыр. Только сны гуляют по бездорожью Нашей памяти, громкой, как залп мортир. Соберу вещички, влекомый маем, Отдышусь, напьюсь, да и ринусь в путь. Почему так истово мы желаем То, чего физически не вернуть? Я не знаю где мы, не помню кто мы, Наших встреч с тобой истончала нить. В человеке вечно живут фантомы Тех, кого мучительно не забыть. Жаль, мы насмерть впаяны в повседневность, Оттого и слепы, как взор крота. Знаешь, Солнце, уж лучше тоска и ревность, Чем вот эта чёртова пустота! Беспричинно ною, температурю. Ночь клубит туманами над рекой. Небеса молю подарить мне бурю, А не вечный штиль и немой покой. Я в тебе нуждаюсь, как в панацее, Я готов в огонь и на эшафот. Полюбить - как выиграть в лотерее: В первый раз сыграть - и сорвать джекпот. Отродясь ещё сердцу так не пелось - Рвёт грудную клетку, стремится в бой! Никогда мне вечности не хотелось. Только жизнь земную, но чтоб с тобой.
2023-01-28 08:56:08
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1803
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9729