КАФКИАНСКОЕ
А люди твердят, мол: «Сиди и не гавкай». Но в точке единой сошлись все приметы, Что наша реальность написана Кафкой, И в ней потому так абсурдны сюжеты. Как стружка слетает с бруска при вращении, Теряем и мы очертанья знакомые. Однажды поймём – свершено «ПРЕВРАЩЕНИЕ»: Проклятье сбылось, и мы все - насекомые Абсурд нам заменит наличье чудес. На страшном суде подавлю приступ лени я. И казнь завершит тот судебный «ПРОЦЕСС». Нам даже не скажут состав преступления. Весь мир – есть владенье хабалок и хамок. Порука, конечно, у всех круговая. И тщетно мы ищем пути попасть в «ЗАМОК», А что он для нас? Лишь концепция рая.
2023-02-11 10:29:01
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3612
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2547