Не плач, кохана, час загоїть рани
Андрій Лаврик
Не плач, кохана, час загоїть рани. До нових цілей стрімко кроком руш! Лиш спогадів збіднілі каравани Блукають вперто по пустелі наших душ. Знайди якусь щоб вбити час забаву, А краще – вигадай нову собі любов. Та переграй сумну оту виставу, Гляди лишень, не обпечися знов. Якщо ж Амур не збавить швидкостей, Ти уяви, що я тобі наснився. Немов пірнув у океан людей І в тій безодні шумній розчинився. Бо я шукаю й досі свій перон, Реальність в сірий тон мій світ фарбує. І думка: «Ти лише чарівний сон», - Мене не раз від смутку ще врятує.
2023-01-30 10:24:48
1
0
Інші вірші поета
ШОКОЛАД И ВИНО В ЛАБИРИНТЕ ИЗ УЛИЦ MEA VITA ET ANIMA ES ДИТИНСТВО
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2318
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2518