НЕ ПРИПИНЯЙ
(18+)
Третю годину поспіль дощ не вщухає, Перевіряють краплі на міцність крівлю. Це бог кохання ввічливо натякає, Щоб я лишився знову тут на ночівлю. Щоби, здолавши сон, та забувши втому, Вигадали спекотну пустелю без дощів. Душу твою тримаючи невагому В тілі, що вимагає солодких пестощів. Смертним дарує доля вряди-годи Пристрасть, що неможливо наворожити. Звідки у неба стільки взялось води, Щоби ввесь світ на море перетворити? Зиркають зорі пихато крізь морок хмар, Ніби ув’язнені через іржаві ґрати. В жодному разі! Чуєш!?! Не припиняй! Не припиняй ніколи мене кохати.
2023-01-22 09:53:42
1
0
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
46
3
4940
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3512