НЕ ПРИПИНЯЙ
Андрій Лаврик
(18+)
Третю годину поспіль дощ не вщухає, Перевіряють краплі на міцність крівлю. Це бог кохання ввічливо натякає, Щоб я лишився знову тут на ночівлю. Щоби, здолавши сон, та забувши втому, Вигадали спекотну пустелю без дощів. Душу твою тримаючи невагому В тілі, що вимагає солодких пестощів. Смертним дарує доля вряди-годи Пристрасть, що неможливо наворожити. Звідки у неба стільки взялось води, Щоби ввесь світ на море перетворити? Зиркають зорі пихато крізь морок хмар, Ніби ув’язнені через іржаві ґрати. В жодному разі! Чуєш!?! Не припиняй! Не припиняй ніколи мене кохати.
2023-01-22 09:53:42
1
0
Інші вірші поета
Весной они пахали, сеяли SOS ШОКОЛАД И ВИНО Говорим с тобой одними фразами мы
Інші поети
dila mayne
@fuckmeziam
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7749