НЕ ПРИПИНЯЙ
Андрій Лаврик
(18+)
Третю годину поспіль дощ не вщухає, Перевіряють краплі на міцність крівлю. Це бог кохання ввічливо натякає, Щоб я лишився знову тут на ночівлю. Щоби, здолавши сон, та забувши втому, Вигадали спекотну пустелю без дощів. Душу твою тримаючи невагому В тілі, що вимагає солодких пестощів. Смертним дарує доля вряди-годи Пристрасть, що неможливо наворожити. Звідки у неба стільки взялось води, Щоби ввесь світ на море перетворити? Зиркають зорі пихато крізь морок хмар, Ніби ув’язнені через іржаві ґрати. В жодному разі! Чуєш!?! Не припиняй! Не припиняй ніколи мене кохати.
2023-01-22 09:53:42
1
0
Інші вірші поета
PER SEMPRE Я ТАСКАЛ ТЕБЯ В СЕРДЦЕ Звёзды дивный пейзаж сложили Я й моє кохання – все тобі дрібниці
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4098
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3775