Небу этой ночью одиноко
Небу этой ночью одиноко, Ни луны не видно и ни звёзд. Лишь оно глядит, как глаз пророка, Сквозь заснеженные волосы берёз. Снег кружит в замысловатом танце, Под набивкою подошв стираясь в грязь. И снежинки, как небесные повстанцы, Погибают, с темнотой души борясь. Грусть небес не в силах превозмочь я, Ветер гонит, хохоча во след, Жизнь мою, как скомканные клочья, Из вчерашних будничных газет. И будто мир! И свет! И всё сначала! Фонарный столб - как ясный херувим. Нет ничего желанней одеяла, Но не тогда, когда под ним один.
2023-01-27 13:57:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9212
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13356