Эти люди эпохе под стать

Андрій Лаврик

Эти люди эпохе под стать: Превращаются лица их в рожи. Привыкаю без повода ржать, Есть с ножа, и ходить без кожи. Я учусь воду лить в решето, Бить устои в лоб, риск предвидеть. Привыкаю любить за то, За что стоило б ненавидеть. Устаю от банальнейших тем, Бесят шоу и фильмы-ремейки. Когда плохо – я пью, а не ем: Заряжаю души батарейки. Каждой белке – свой рай в колесе, Те, кто против – шуты, скоморохи. Вот и стал я таким же, как все. И делю с ними хлебные крохи.

2023-01-27 13:20:26

Інші вірші поета

SOS ПОПАСТЬ К ТВОИМ ГЛАЗАМ В НЕМИЛОСТЬ В электричке БЫТЬ ПРИЧИНОЙ

Інші поети

Анастасія Андрійчук

@_nastia_a

Soumyadip

@soumyadip

Вікторія

@viktoriya_kiselova

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4996

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15929