Эти люди эпохе под стать
Эти люди эпохе под стать: Превращаются лица их в рожи. Привыкаю без повода ржать, Есть с ножа, и ходить без кожи. Я учусь воду лить в решето, Бить устои в лоб, риск предвидеть. Привыкаю любить за то, За что стоило б ненавидеть. Устаю от банальнейших тем, Бесят шоу и фильмы-ремейки. Когда плохо – я пью, а не ем: Заряжаю души батарейки. Каждой белке – свой рай в колесе, Те, кто против – шуты, скоморохи. Вот и стал я таким же, как все. И делю с ними хлебные крохи.
2023-01-27 13:20:26
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3657
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2410