НЬЮ-ВАВИЛОН
Возводим мы технику в ранг высочества, Зависимы от электронных устройств. В эпоху публичного одиночества, Где главный герой – человек без свойств. Пришли в храм смартфона от культа личности, А разница, в общем-то, не видна. Большой коллективный портрет идентичности, Где даже улыбка на всех одна. Куда Возрождению до современности? Там не было даже значка «копирайт». Сейчас все на свете духовные ценности Сжимаются к файлу в один мегабайт. Хватай на смену серпу и шпателю На камень надгробный похожий «Айфон». Своди себя к общему знаменателю, Добро пожаловать в Нью-Вавилон.
2023-02-07 06:55:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3378
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2248