Они выходят ограниченным тиражом
Андрій Лаврик
Они выходят ограниченным тиражом, В ярких, блестящих, твёрдых обложках. Когда метелица за окном, Они нам солнце несут в ладошках. Когда не верится в чудеса, Они придут и разгонят тучи. Мечтой наполнятся паруса, Наступит лето, и станет лучше. Такие люди живут во сне, А их реальность - сродни полёту. Они - тот свет в леденящей тьме, Который жизнь – как маяк пилоту. Они меняются с каждым днём, Но изменять не умеют сердцу. Они – весь мир, а не капля в нём. Они - есть ключ в мирозданья дверцу.
2023-01-25 21:15:11
1
0
Інші вірші поета
ГОВОРИТЬ С ТОБОЮ ДАВАЙ О ПОГОДЕ. ЧТО ТОЛКУ БОЛТАТЬ О ВЕЧНОМ? СЧАСТЬЕ В электричке
Інші поети
Gang Little
@Ganglittle
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11497
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3861