ОДЕССКОЕ
Солнце скатилось в порт по Потёмкинской лестнице – Дремлет, горячий пыл остудив волной. Кто проживает здесь долгие, долгие месяцы, Вряд ли всё ценит так же, как мы с тобой. Разные страны, судьбы и города, Август мечты катает на каравелле. «Шоб мы так жили!». Согласны? «Ну, таки да!». Я вам желаю глубин, не пророчьте мне мели. Чувств рецидивы. Эмоции на пределе. Море смывает в душах печалей след. Из Юга, которого нам отмерили две недели, Сошьём себе на зиму памяти тёплый плед. Я про Одессу не в силах в банальной прозе, В ней не уложится весь этот шум и гам. Раз уж мы сторговались за персики на Привозе, - Выклянчить счастье у Бога по силам нам.
2023-01-31 21:26:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4735
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5080