ОДЕССКОЕ
Солнце скатилось в порт по Потёмкинской лестнице – Дремлет, горячий пыл остудив волной. Кто проживает здесь долгие, долгие месяцы, Вряд ли всё ценит так же, как мы с тобой. Разные страны, судьбы и города, Август мечты катает на каравелле. «Шоб мы так жили!». Согласны? «Ну, таки да!». Я вам желаю глубин, не пророчьте мне мели. Чувств рецидивы. Эмоции на пределе. Море смывает в душах печалей след. Из Юга, которого нам отмерили две недели, Сошьём себе на зиму памяти тёплый плед. Я про Одессу не в силах в банальной прозе, В ней не уложится весь этот шум и гам. Раз уж мы сторговались за персики на Привозе, - Выклянчить счастье у Бога по силам нам.
2023-01-31 21:26:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2004
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2118