ОТ ЧЕГО-ТО НАСТРОЕНЬЕ СКВЕРНОЕ
Андрій Лаврик
От чего-то настроенье скверное, Я стою, мечтая, у пруда. Где-то между «вряд ли» и «наверное» Поселилось наше «никогда». Ива в реку листья, словно слёзы, Обронила в память о былом. Впереди у нас одни морозы, Лето отлетело журавлём.
2023-01-16 05:37:20
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Живописно.
Відповісти
2023-01-16 06:33:08
Подобається
Інші вірші поета
Они приходят призраками снов СЕЯТЕЛИ ВЕТРА ВОНА IДЕАЛЬНА, МОВ ВАЛЬСИ ШОПЕНА Остров
Інші поети
Roi De Libertad
@Hikari_4002
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1807
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4024