Пахнет плачущим воском и ладаном
Андрій Лаврик
Пахнет плачущим воском и ладаном, Крестным знаменем заручась, Люд вступает с прозреньем негаданным В дворик церкви, у входа толпясь. Благовест заслышав, дед смиренно Шапку мнёт в руках, склоняя лоб. На людей косясь слегка презренно - Завывает старый, толстый поп. У него повадки волчьи, лисьи. Продаёт он колокольный звон! Люди Господа искали в закулисье Жадностью прокопчённых икон. Сам же Бог стоял у входа храма - Рядом с самым бедным из крестьян. И ладонью в ссадинах и шрамах Милости просил у прихожан.
2023-01-25 21:35:05
1
0
Інші вірші поета
ВОСПРИЯТИЕ PAEÓNIA Чудак PER SEMPRE
Інші поети
Ren
@Panda_4010
A@ K@
@AK9197
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4928
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12449