Пахнет плачущим воском и ладаном
Пахнет плачущим воском и ладаном, Крестным знаменем заручась, Люд вступает с прозреньем негаданным В дворик церкви, у входа толпясь. Благовест заслышав, дед смиренно Шапку мнёт в руках, склоняя лоб. На людей косясь слегка презренно - Завывает старый, толстый поп. У него повадки волчьи, лисьи. Продаёт он колокольный звон! Люди Господа искали в закулисье Жадностью прокопчённых икон. Сам же Бог стоял у входа храма - Рядом с самым бедным из крестьян. И ладонью в ссадинах и шрамах Милости просил у прихожан.
2023-01-25 21:35:05
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1967
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1592