Пам’ятаю
Пам’ятаю, вермут у келих лив, й забував про вінця я. Відкорковані спогади. Шелест її спідниці. І душа несміливо мружилась, мов провінція Перед сяйвом неонових вивісок у столиці. Ресторанний співак завів якісь соплі-воплі, Як Амелія Ергарт офіціантка парила. Й тарілкИ погано обсмаженої картоплі Виглядали в долонях її, мов пернаті крила. Я півночі сидів під брудним візерунком фіранок, Й на серветці складав вірші свої найчистіші. Штучна посмішка лярви котроїсь з її коліжанок Виглядала дешевше, ніж штучне хутро на миші. Пам’ятаю просте питання: «О котрій вільна?» Навіть зараз душею в спогад той дивний лину. ЇЇ відповідь: «Та хоч зараз. Я ж божевільна!» Мов відкрив океанську мушлю, й знайшов перлину.
2023-02-10 06:59:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2626
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1556