ВСЕ ВОЗДУШНЫЕ ШАРИКИ, УЛЕТЕВШИЕ В НЕБЕСА

Андрій Лаврик

Все воздушные шарики, улетевшие в небеса, Все далёкие звёзды, упавшие этим летом, В сумме сложатся в позабытые адреса, По которым всё так же ждут со включённым светом. В наших жизнях коротких места обидам нет, Все, кто тронули сердце, навеки в нём остаются. Вы в себе никогда, никогда не гасите свет, Чтобы кто-то заблудший во тьме мог к нему вернуться.

2023-01-16 08:53:49

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Мартин ІДЕН

Красиво.

Відповісти

2023-01-16 09:01:27

Подобається

Інші вірші поета

СОДЕРЖИМОЕ Твоя поступь была невесома, легка По звёздной глади ТОТ, КТО СТОЯЛ НА ВЁРСТКЕ ЗЕМНЫХ НАШИХ СУДЕБ ...

Інші поети

Venti//

@ArchontOfFreedom

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Murasaki_Oko

@Murasaki_Oko

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1485

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4833