СИНДРОМ ОТМЕНЫ
Сквозь твою кожу я вижу вены, В твоих глазах обитают черти. Когда не вместе – синдром отмены, А миг разлуки подобен смерти. У льда желаний тонкая кромка, В них провалюсь – и меня не станет. Без поцелуев твоих - ломка, А без объятий – в петлю тянет. Твой шёпот – звон со всех колоколен! В душе поднимет страсть по тревоге. Обезоружен и обезволен. От губ по телу клеймом ожоги. Мне без тебя и стихи – проза. Мир изменю - лишь скажи слово. Снова звоню – мне нужна доза. Ты – мой побег в небо от земного.
2023-02-07 06:57:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5038
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12514