СНЕГА КИЛИМАНДЖАРО
Истлели мысли - углИ пожара, Теперь их времени льды остудят. Укрыт «Снегами Килиманджаро», Жду самолёта. Его не будет. Дышал тобою, как кислородом. Финал трагедий всегда внезапен: Не обработали чувства йодом, Они погибли из-за царапин. Вся жизнь по сути - бред перед смертью, - Уходят даты, мелькают числа. И одурманенный круговертью, Ни в чём уже не находишь смысла. Порой - как вспышки - глаза и шея, Запах пионов, музыка смеха... Не сплю. Читаю Хэмингуэя, - Лишь он роднит нас, звуча, как эхо.
2023-02-05 19:52:33
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5544
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13025