СНЕГА КИЛИМАНДЖАРО
Истлели мысли - углИ пожара, Теперь их времени льды остудят. Укрыт «Снегами Килиманджаро», Жду самолёта. Его не будет. Дышал тобою, как кислородом. Финал трагедий всегда внезапен: Не обработали чувства йодом, Они погибли из-за царапин. Вся жизнь по сути - бред перед смертью, - Уходят даты, мелькают числа. И одурманенный круговертью, Ни в чём уже не находишь смысла. Порой - как вспышки - глаза и шея, Запах пионов, музыка смеха... Не сплю. Читаю Хэмингуэя, - Лишь он роднит нас, звуча, как эхо.
2023-02-05 19:52:33
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12478
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1807