Трамвайными путями
Андрій Лаврик
Трамвайными путями намекается: У каждого свой путь, своя планида. А наши судьбы не пересекаются, Как параллельные прямые у Эвклида. Не встретимся. Прости и не грусти. С Эвклидовым не спорю постулатом. Хоть я и пробовал, пытаясь нас спасти, Найти ошибку в доказательстве. Куда там! Изучен мир от альф и до омег, Мысль запеклась в сознанье гематомой: Нам портит жизнь какой-то древний грек Геометрической паршивой аксиомой. Согну я рельсы жизни, так и знай, Не веря в теоремы и приметы. Однажды мы сойдёмся, и трамвай Сойдёт с путей, попав с утра в газеты.
2023-01-31 21:23:49
1
0
Інші вірші поета
ABNORMIS ТВОЁ СВЯТОЕ ИМЯ Я, казалось, зарёкся МЕНЯ НЕ ОСТАНЕТСЯ
Інші поети
Park Joyeol
@Loey88jojo61
Orchid 99
@Orchid99
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5000
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3930