Трамвайными путями
Андрій Лаврик
Трамвайными путями намекается: У каждого свой путь, своя планида. А наши судьбы не пересекаются, Как параллельные прямые у Эвклида. Не встретимся. Прости и не грусти. С Эвклидовым не спорю постулатом. Хоть я и пробовал, пытаясь нас спасти, Найти ошибку в доказательстве. Куда там! Изучен мир от альф и до омег, Мысль запеклась в сознанье гематомой: Нам портит жизнь какой-то древний грек Геометрической паршивой аксиомой. Согну я рельсы жизни, так и знай, Не веря в теоремы и приметы. Однажды мы сойдёмся, и трамвай Сойдёт с путей, попав с утра в газеты.
2023-01-31 21:23:49
1
0
Інші вірші поета
Луна зимним яблоком зреет ТЫ ЛИБО СМЕЁШЬСЯ, ЛИБО СМЕШОН В 4 руки САМОТА
Інші поети
Adaira
@adaira
Mimi Meow
@Mimi_meow
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6820
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2500