Трамвайными путями
Андрій Лаврик
Трамвайными путями намекается: У каждого свой путь, своя планида. А наши судьбы не пересекаются, Как параллельные прямые у Эвклида. Не встретимся. Прости и не грусти. С Эвклидовым не спорю постулатом. Хоть я и пробовал, пытаясь нас спасти, Найти ошибку в доказательстве. Куда там! Изучен мир от альф и до омег, Мысль запеклась в сознанье гематомой: Нам портит жизнь какой-то древний грек Геометрической паршивой аксиомой. Согну я рельсы жизни, так и знай, Не веря в теоремы и приметы. Однажды мы сойдёмся, и трамвай Сойдёт с путей, попав с утра в газеты.
2023-01-31 21:23:49
1
0
Інші вірші поета
ШЁПОТ ЧУВСТВ ABNORMIS И ЖИЗНИ БЫ НЕ ПОЖАЛЕЛ Світанок розпалив мільйон багать
Інші поети
ann a
@laccanelle
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1360
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1620