Снегопад
Вьюга заблудшая переменчива, Сверкает, как брошка, январский сад. Самая лучшая в мире женщина Взирает в окошко на снегопад. Низкие тучи – как сладкая вата – Окутали кроны яблонь и груш. В воздухе пляшут, ища адресата, Письма-снежинки от родственных душ. На подоконнике томик Верлена, Чашка какао, коробка конфет, Тёплая эта уютная сцена Сердце моё исцелила от бед. Мёрзлую землю коркою белою Снег укрывает – как рану бинты. В Бога, и в чудо, и в ангелов верую! Мир безупречен, пока в нём есть ты.
2023-02-09 16:01:01
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1967
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5656